Вдосконалення імовірнісного аналізу безпеки для оптимізації ремонтів та підвищення КВВП

На енергоблоках №№3, 4 Рівненської АЕС тривають роботи з переведення моделей імовірнісного аналізу безпеки (ІАБ) у формат розрахункового коду RiskSpectrum. Це необхідно для можливості впровадження ризик-монітору – програмно-технічного комплексу, який дозволить розраховувати в режимі реального часу існуючий рівень ризику та прогнозувати рівні ризику при різних конфігураціях обладнання та експлуатаційних станах енергоблоку.

Перші в Україні імовірнісні аналізи безпеки виконані ще в кінці 90-х років минулого століття саме на РАЕС для оцінки рівня безпеки енергоблоків станції. Вони були виконані з використанням досвіду США в форматі коду SAPHIRE. З того часу ІАБ неодноразово оновлювалися для цілей ліцензування, врахування впливу на рівень безпеки впроваджених модернізацій. Однак плановий термін перегляду ІАБ становив 10 років, що не завжди дозволяло мати актуальну картину рівня безпеки енергоблоків. Тому впродовж 2014-2016 років на РАЕС впроваджено процедуру оперативного ІАБ, за якою ІАБ оновлюються 1 раз на 3 роки.

Наразі оперативний ІАБ використовується для обґрунтування відповідності рівня безпеки енергоблоків РАЕС встановленим рівням; оцінки впливу на безпеку запланованих модернізацій, тимчасових модифікацій, порушень в роботі. Наступним етапом розвитку імовірнісних аналізів є впровадження ризик-монітору. І саме підготовкою до цього наразі зайняті спеціалісти відділу імовірнісного аналізу безпеки служби аналізу безпеки (ВІАБ САБ) електростанції.

Ліцензію на дві копії розрахункового коду RiskSpectrum РАЕС отримала у 2020 році в межах проєкту міжнародної технічної допомоги при співробітництві між НАЕК «Енергоатом» та Шведським агентством з радіаційної безпеки. Переведення імовірнісних моделей енергоблоків РАЕС з формату коду SAPHIRE на RiskSpectrum має далекоглядну перспективу. За словами начальника ВІАБ САБ Володимира Невмержицького, обидва коди дозволяють проводити оцінку середньорічних показників безпеки. Однак лише наявність імовірнісних моделей у форматі коду RiskSpectrum дозволить впровадити сумісне з ним програмне забезпечення RiskWatcher, що в підсумку буде використовуватись у ризик-моніторі та дозволить отримувати інформацію щодо поточного рівня ризику на основі поточного стану обладнання та систем енергоблоку, а також миттєво оцінювати вплив на безпеку ухвалених рішень.

«У будь-який момент можна буде віртуально змінювати конфігурацію обладнання та прогнозувати усі наслідки, контролювати ризики. Це також означає, що на основі ризик-інтегрованих підходів можна буде планувати ремонт. Частину робіт, які виконуються наразі лише в період планово-попереджувальних ремонтів, можна буде проводити при роботі реакторної установки на потужності. Оптимізація щорічних ремонтів дозволить скоротити періоди простою енергоблоків і збільшити обсяги генерації електроенергії. Така практика вже давно діє на більшості АЕС світу», – пояснює Володимир Невмержицький.

На енергоблоках №№1, 2 РАЕС перехід на RiskSpectrum/RiskWatcher відбуватиметься за підтримки Аргонської національної лабораторії та Міністерства енергетики США. Потенційним підрядником американці обрали українську компанію ТОВ «НТ-Інжиніринг», яка, зокрема, на основі консолідованого досвіду АЕС США реалізовувала пілотний проєкт на енергоблоці №2 ЗАЕС, результати якого перебувають зараз у дослідній експлуатації. Після розробки регулятором нових та внесення необхідних змін до існуючих нормативних галузевих документів усі українські АЕС зможуть використовувати ризик-монітор.

Впровадження на енергоблоках Рівненської АЕС нового софту сприятиме підвищенню економічних показників без зниження рівня безпеки, оптимальному плануванню ремонтних робіт та, як результат, збільшенню коефіцієнта використання встановленої потужності.

Юлія Кулаєва