Пости в соцмережах із зображенням зниклого чи полоненого можуть зашкодити військовослужбовцю та перемовинам щодо обміну


Це небезпечно, наголошує заступниця міністра Міноборони Ганна Маляр. Адже вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог вважає її цивільною. Або людина може просто переховуватись.

“Розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя полоненого”, – каже Ганна Маляр.

Пости в соціальних мережах, які нерідко публікують родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни, де на фото зображено безвісти зниклого або полоненого  українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, ім’я, по-батькові та військової посади  – можуть зашкодити військовослужбоцю та перемовинам щодо обміну.

Такі пости переважно супроводжуються підписами, на кшталт: “Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може хто знає чи шукає цю людину” або “помоліться за повернення” та містять персоналіні дані військового.

У чому небезпека таких постів? 

Річ у тім, що  вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною.  

Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях  і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи дані і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки.

Пам”ятайте, що поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, але й їх бойовим побратимам.

Вже неодноразово наголошувалося на тому, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого.

Йдеться про додаткову інформацію як то: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо. 

Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим. 

Що робити?   

Звертатися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України і об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій.

Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська 37, 

+38 (095) 412 74 24; 

+ 38 (044) 425 12 09.

Ця установа здійснює прийом родичів військовополонених та безвісти зниклих і надає юридичну, психологічну, а також іншу наявну  інформацію.

Сьогодні влада разом з усіма причетними державними інституціями робить усе можливе, аби кожен український воїн залишився живим і якомога скоріше повернувся додому. 

Свідченням цьому є те, що від початку широкомасштабної російської агресії, станом на сьогодні, в рамках 29 обмінів повернуто вже 1030 українців та українок, які перебували у ворожому полоні.

Тож усім нам слід запастися терпінням, зберігати витримку і вірити у краще.

Разом переможемо!