На соціальні гарантії платники податків Рівненщини перерахували понад 4 мільярди гривень

Як повідомили в ГУ ДПС у Рівненській області, за вісім місяців поточного року роботодавці регіону сплатили 4
мільярди 363 мільйона гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. За
словами керівника податкової служби області Віталія Чуя, рівень надходжень аналогічного періоду минулого
року перевищено на 973 мільйони гривень або на 29 відсотків.
У серпні платники податків Рівненщини перерахували 491 млн грн  єдиного внеску, що на 26 відсотків більше, ніж
у серпні 2020 року.
Нагадуємо, ставка єдиного внеску становить 22 %. Його сплачують роботодавці за своїх найманих працівників та
фізичні особи-підприємці – за себе. Єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично
розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного
соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на
рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного
соціального страхування і пенсійного страхування.
Дуже важливо, щоб усі роботодавці не допускали виплату заробітної плати «в конвертах», сумлінно ставились
до її своєчасної виплати, та, відповідно, сплати внеску, адже отримані кошти єдиного внеску направляються на
забезпечення соціальних потреб. А це, в першу чергу, пенсійні виплати, виплати у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності, виплати по безробіттю, виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або
професійним захворюванням.
Звертаємо увагу, що несплачений єдиний внесок призводить до втрати громадянами страхового стажу,
необхідного для призначення пенсій у майбутньому, адже періоди роботи зараховуються до страхового стажу
лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Фізична особа – декларант не може відобразити у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації
наявність криптовалюти

Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010
року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного
декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ
активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової
або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку
тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної
декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня)
та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад),
кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або
нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти
незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку,
але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві
приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві
суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння,
ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні
права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом
власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної
особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках,
пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має
право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не
сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в
Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, то підстав для
її відображення декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації немає.

Коли підприємцям – єдинникам необхідно застосовувати РРО

В ГУ ДПС у Рівненській області нагадують, що не застосовують РРО та/або програмні РРО підприємці – платники
єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу).
З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються підприємцями – платниками єдиного
податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом
календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати,
встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (1 млн 320 тис грн.), крім тих, які здійснюють:
– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони
здоров’я;
– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного
каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні
положення» ПКУ).
Звертаємо увагу, що при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної
заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року, незалежно від обраного виду діяльності (в 2021
році – 1 млн 320 тис грн) застосування касової техніки є обов’язковим.


Головне управління ДПС у Рівненській області